Шухлядні краєвиди - страница 6

Шрифт
Интервал
Єдине – серце, – мандрівний – атол, —
Яке, – хоч – й тіло, поза – межі – тіл —
Й за вуха – тих, хто – в немощах – капарить,[30]
Вряди-годи – за парашутик – й пір’я.
Дарма що – двері – в невимовне – поруч, —
Прочинені, – й останнім, які – перші. —
І річка – віник, й Авгієві – стайні
Аж сяють. – Й промінь – в суліях – настої —
Для свята, що – еони – на марниці
В процесах – переміщень – і стагнацій. —
Мізерний – вузлик, – й знову – карусель, —
І сад – цвіте. – Й нові – канали – сил.

Зсуви

На пральній дошці – ще – білизну – будні,
З-за хмаросяга – на пів неба – бадя.[31]
Зникає – місто – у погодній – бодні. —
Вага, що – рівнодення – пообіднє.
Знов – мапу – існувань – розчиномет. —
Поверхню – хвиля – й те, чого – нема.
Принишкло – прицвяховане – й німе.
И коріння – закладають – динаміт.
Дівча – на дійсність: «цур тобі – і пек!» —
Яка – ніяк – не лізе – під ковпак.
Лиш усміхається – блакиті – мічман,
Котрий, – ногою – спогадів – курмаччя,[32]
Хоча – стріла – чека – й серед кодол:
«Ти – тільки – ти! – І вже – рука – багдаль[33]

На коротких – і довгих – хвилях

Із циклу «Ненормовані відтинки»

Не дійсність – крани; – час – перебудови.
З ніг – валяться – спузири[34] – і склодуви.
Дозорці тліну – не виходить – з дива:
У шапокляках – з фіфами – удави. —
Від вічности – ледь – невеличкий – змилок,
Який – за борт, як – корабель – до молу. —
Й на тому – місці – сад – й город, де – мальви.
Й на мить – весь світ – у роті – карамелька.
Хоч – поруч – барва – пік буття – спроквола,
Навкілля – підіймаючи – на вила. —
Й на інший лад – свідомість – і літопис,
Де – ще – пропасниця – пів літа – тіпа —
Й примат – в долонях – звук – перетира,
Задіявши – нечинний – електрод.

Галака[35] – світ

Із циклу «Ненормовані краєвиди»

Із автомата – у каварні – джаз.
Крізь – соломинку – дві школярки – джус.
В кутку – друзяки – підлітки – маджонґ.
Кінь – зі стіни, – мальований, – ірже,
Сідаючи – на стільчик – волохатий —
Під дубом, за яким – томатом – хутір, —
Й дідусь – з ковінькою, що – око – хитро,
Чи – кіт, – не впавши, – верхом – по штахету.
Трави – зелене – мерехтить – волосся,
Де – вдосвіта – хмарина – пролилася.
В бік парку – віддаляється – фальцет.
Спідниця тітки – гнізда – горобців. —
Галака – світ, вибулькує, – лящить,
Викрешуючи – за΄мки – із ніщот.

Й свідомість: юна – відьма – на мітлі

Усесвітів – пласкі – акордеони —
Следующая страница