Все буйство степових барв вмить зникає до наступної весни і весь степ покривається одноманітним світло-коричневим кольором, вигорілої на сонці трави, а земля висихає і розтріскується глибокими тріщинами.
Але рослинність повністю не гине і її місце займає посухостійкий низькорослий полин. Після того, як він зацвітає своїм непоказним дрібним жовтим кольором, то по всьому степу розноситься дуже гострий дурманний полиновий аромат. Цей запах настільки сильний і стійкий, що здається ніби він огортає все навколо невидимою завісою своїх мереж, з яких ні одному мешканцю цих місць не вдається вирватися. І тоді по всьому степу цілющий ковток свіжого повітря, позбавленого дурманного полинового аромату, стає вже неймовірною мрією.
Успекотний полудень ми доїхали до невеликого джерела і поруч з ним зробили зупинку. Вдосталь напившись холодної води і взявши її з собою, ми рушили далі і тільки ближче до вечора досягли поставленої мети.
Прямо на безкрайніх степових просторах розташовувався невеликий наметовий табір, в якому було близько 30 співробітників геологічної експедиції. Поруч з табором знаходилася похідна кухня, а недалеко від ароматно димлячих котлів, в яких на відкритому вогні готувалась вечеря, стояла велика дерев'яна бочка накрита мішковиною зі свіжим хлібним квасом.
Вдосталь напившись хлібного квасу і наївшись, я пішов спати в намет. Ліг в просторий спальний мішок, що знаходився на розкладному ліжку, я незабаром міцно заснув.
Рано вранці, як тільки розвиднилось і ще не було палючої денної спеки, всі співробітники експедиції, поснідавши, вирушили на польові маршрути вести геодезичну зйомку місцевості і реєструвати покази геологічних приладів. Мене ж ніхто не став турбувати і я продовжував спати.
Прокинувся я від дуже незвичайного шуму, схожого на стукіт. Я відкрив очі і озирнувся навколо. У просторому брезентовому наметі стояли ще два ліжка зі спальними мішками, але нікого, крім менене було, і незабаром я знову задрімав.
Але ось незвичайний стукіт повторився знову і я, піднявши догори свій погляд, побачив на полотнищі намету якісь дивні поглиблення. Мені було дуже цікаво дізнатися про їх походження та встав з ліжка я доторкнувся до них. Але як тільки я доторкнувся до них своєю рукою, сталося щось неймовірне: пролунав невеликий удар і ці поглиблення відразу зникли.