ВІН: — Скільки похвал…
ВОНА: – Це невипадково. Я не застосовую «Лезо Оккама», коли говорю з піратами.
ВІН: – А що ж ти застосовуєш? Довгі ноги і красиві очі?
ВОНА: – Я б, може, і рада була застосувати і те, і інше, але ж справжні пірати навіть не роблять спроб мене побачити або мені подзвонити. Доводиться розвивати епістолярний жанр.
ВІН: – Добра справа, якщо вже нічого іншого все одно нам не розвивати. А заочне спілкування з прекрасною дамою навіть таких старих піратів робить солоденькими та ніжними.
ВОНА: – Ой, будь ласка, тільки не солоденькими та ніжними…
ВІН: – Бажаєте брутальності?
ВОНА: – Ні-ні, ви свою філософію облиште. Брутальність нехай лишається.
ВІН: – Брутальний філософ-пірат? Це занадто…
ВОНА: – Однозначно, коли ти виспався і відпочив, ти мене став значно гірше розуміти. Доведеться над цим попрацювати!
ВІН: – Ти хочеш не дати мені виспатися?
ВОНА: – Зрозуміло. Я, звісна річ, не можу конкурувати з трактатами – «і взагалі, у мене мізки, а не перфокарти» (цитата)…
Давай з’ясуємо тільки: це буде флірт чи шарм?
ВІН: – Це ми вирішимо вранці, коли будемо пити каву.
ВОНА: – Про всяк випадок, я п’ю «Чорну карту», мелену, без цукру і вершків, можна дрібку кориці… Я думаю, це наблизить до «шарму». А якщо з цукром – тоді це вже буде «флірт». Я правильно розумію?
ВІН: – Флірт – це якщо ми будемо цим займатися на задньому сидінні авто.
ВОНА: – Ох, як все погано. На задньому сидінні авто – це не флірт, а легкий екстрім (залежить від марки авто, звісно).
На відміну від «нелегкого» екстріму (де це – додумай сам).
ВІН: – Та куди вже мені…
ВОНА: – Ну не наговорюй на себе. Я не сердита. Ти просто трохи недоречно згадав про «заднє сидіння»… Дурниця… Просто для інформації: на задньому сидінні втрачають цноту, в основному, американські підлітки… Ти, коли що, питай, не соромся.
ВІН: – Ну, я так собі це і уявляв.
ВОНА: – А кава буде з термоса? (з жахом).
ВІН: – Ага, і з гамбургерами… Зате втрата цноти буде з взаємними повноцінними оргазмами в якості компенсації за пережиті незручності. Я ніяковію, мадам. Давайте краще про роботу
ВОНА: – Ох, і занесло ж тебе кудись… далеко від філософії. Гаразд… живи… Хотіла написати «кричи – опирайся, мені так більше подобається», але вирішила не бентежити.
Про роботу: завтра їду на співбесіду, вже зараз розумію, щоце порожній номер, але дзвінків так мало, що поїду все-таки – щоб хоч «форму підтримати».