ВІН: – Ді, я, все одно працюю ще.
ВОНА: – Пишеш філософський трактат?
ВІН: – Майже… Так що все ОК. Я радий тобі. Якщо буду валитися з ніг – так і напишу, що йду спати…
ВОНА: – Зрозуміло. Мені навіть подобається бути серед всієї цієї твоєї філософії та інших новорічних фестивалів і карнавалів…
ВІН: – А я не люблю такі фактоїдні чинники.
ВОНА: – О, це вище мого «дівчачого» розуміння.
ВІН: – Фактоїди – це штучно створені події. Соррі.
ВОНА: – Правда? Ніколи б не подумала!
ВІН: – Не хотів здаватися нескромним…
ВОНА: – Але тобі вдалося…
ВІН: – Моє каяття. У майбутньому постараюся залишатися в рамках легкого листування в чаті.
ВОНА: – Каяття приймається. Цього разу. Залишаймося в рамках.
ВІН: – Добре… Соціологію скасовуємо. Вмикаємо виключно біологію…
ВОНА: – Біологію? Я знову чогось не розумію в твоїх дефініціях?
ВІН: – Я маю на увазі відсутність в листуванні професійного й соціального «навантаження». Нехай у нас буде розмова… людей, а не спеціалістів.
ВОНА: – Якщо «людей», то соціального лушпиння не позбутися.
Пропоную відкинути професійне.
ВІН: – Добре, Ді. Домовимось саме про такі правила…
ВОНА: – Ну власне… Ми не граємо в ігри, правила яких не знаємо.
ВІН: – А даремно.
ВОНА: – Може й даремно… Я пропоную на сьогодні попрощатися – все ж таки, вже пізно… Мені було ду-уже приємно потеревенити з тобою. Буду чекати на тебе завтра – приходь!
ВІН: – Добре. На добраніч. Дуже радий, що ти є.
ВОНА: – До завтра?
ВІН – До завтра…
Пауза…
А тим часом…
Літо в хутряних шкарпетках
Оповидки про мага та його чарівну подружку
***
Маг не любив борщ. І те, що подружка мага не вміла його готувати, було не мінусом, а плюсом.
Виявляється, класичний мінус легко перетворюється на плюс, якщо за це перетворення відповідає маг, який не любить борщ.
Вони грали в таку гру: я не готую, бо ти не любиш, а я не люблю, тому що ти не готуєш.
І обидва любили салат олів’є.
***
– Що ти бачиш за цими дверима? – запитав він
– Пил, павутиння і багато старих покинутих речей… А ти?
– А я бачу таємницю…
– Це тому, що ти – маг?
– Це тому, що я не бачу павутини…
***
– Слухай, начаклуй, щоб все було добре? Допоможи нам, а? – І вона потерлася носом об його жорсткі вуса.
– Та не питання, – відповів він…
***
– Ти говориш так, тому що ти маг і відрізняєшся від інших? – серйозно запитала подружка.
– А хто ж не відрізняється від інших? – розсміявся він.