Дім, який збудували капіталісти
Сучасна економіка – це великий будинок з величезною кількістю кімнат, в яких живе велика кількість людей, які зовсім не знають один одного (іноді не пам'ятають обличчя сусіда). Поняття «економіки» ми вже встигли розглянути – сьогодні вона являє собою набагато більше, ніж сукупність відносин, що складаються в системі виробництва, розподілу, обміну та споживання. Це світоустрій, так само, як і капіталістична система. Це громадський порядок. Це все, що оточує вас.
Простіше кажучи, це світ капіталістів, в якому ми живемо. Це наш дім. У цьому чудовому будинку на першому поверсі живуть представники робочого класу. Вони готують на кухні, відповідають за трубопровід і електрику, витирають пил з торшерів в вітальні, миють підлогу, чистять у вбиральні унітаз, регулярно змінюють обстановку меблів з наказу тих, хто живе на поверсі другому.
До речі, в підвалі живуть безробітні, хулігани, злодії, солдати, які повернулися з військового призову, порушники закону. Вони існують завдяки консервації і запасам, які влітку заготовляв робочий клас за наказом представників другого поверху.
Власне, на другому поверсі живуть керівники і менеджери. Їх головне завдання полягає в тому, щоб іноді спускатися на поверх перший і звіряти результати роботи з тими, які були заплановані. Якщо результати не відповідають заявленим вимогам, менеджери вводять нові правила, обмеження або придумують новий план дій, нову стратегію. У разі якщо робота виконана успішно, менеджер піднімається на поверх третій і доповідає про це.
На третьому поверсі живуть директори та голови кожної кімнати. Є, наприклад, директор кухні або ж глава вбиральні – суть залишається незмінною. В незалежності від роду діяльності, ці люди намагаються робити великі гроші – хоч на прибиранні туалетів, хоч на готуванні їжі. На те вони і директори.
Чим займаються директори – мало хто знає. В основному, вони проводять зустрічі з іншими представниками кімнат і домовляються про співпрацю. Можуть об'єднатися проти будь-якого іншого директора – наприклад, щоб в кімнаті відпочинку жило більше представників робочого класу, ніж у вітальні або на лоджії.