Науковий керівник, к. філос. н.,
доцент кафедри філософських
і політичних наук ЧДТУ
О. М. Кожемякіна
Актуальність дослідження. Сучасна цивілізація перебуває на етапі кардинальних змін та вибору нових шляхів розвитку людського суспільства, на межі трансформацій державного устрою, повсюдного науково-аналітичного та технологічно-інформаційного охоплення всіх суспільних процесів без виключення, кризи національної ідентичності та дезорієнтації національної держави під впливом процесів глобалізації. Серед безлічі криз, які супроводжують людство, виникає реальна небезпека загрози антропогенної катастрофи, зумовленої поглибленням інтеграційних процесів, які можуть суперечити природним основам розвитку живої матерії. Відтак в даному дослідженні здійснюється спроба шляхом поєднання наукових знань біології та генетики з іншими науками, зокрема, філософією, антропологією, історією, які закладають теоретичні основи для обґрунтування світоглядних та ідеологічних орієнтирів розвитку людства, запропонувати альтернативні підходи до усвідомлення прямих та побічних наслідків сучасних тенденцій та перспектив існування цивілізації.
Слід пам’ятати, що людина є істотою біосоціальною. Якщо міжпопуляційне змішування методом гібридизації може призводити до небезпек виродження та деградації людини, то, відповідно, наукові гіпотези, що містять подібні застереження, мають бути глибоко вивчені та обов’язково враховані при теоретичному обґрунтуванні нових напрямків розвитку людського суспільства, що й зумовлює потребу в міждисциплінарному аналізі, із залученням в тому числі тих теорій та концепцій, які вже є фундаментальною частиною сучасних наукових парадигм, і є актуальними в даний історичний період розвитку людства.
Принциповою методологічною позицією даної наукової роботи, зумовленою логікою та методологією наукового пізнання, є використання у даному дослідженні доказової бази різних наукових дисциплін. Адже поява нових наукових доказів, підтверджених експериментально прикладними методами, щодо небезпек спричинення гібридизацією рослинного і тваринного світу виродження та деградації цих організмів, стосується всього живого в природі, і в тому числі людини як його невіддільної частини. Відтак ігнорування цих наукових доказів та неврахування їх при подальшому теоретичному осмисленні та моделюванні стратегій розвитку людства, прогностичних настанов у його світоглядних та ідеологічних орієнтирах може призвести до конфлікту і суперечностей між різними науковими напрямками дослідження людини (в сфері природничих, соціальних та гуманітарних наук). В ході аналізу зазначених проблем у надзвичайно важливому для усіх епох і історичних періодів питанні – природи націй, людських популяцій та їх різновидів, постає також потреба у окресленні перспектив та визначенні шляхів подальшого розвитку людства, що відповідатимуть його органічним основам, та відповідно в уточненні понять «нація», «націоналізм», «національна держава».