Загадки iсторiї. Дитяча енциклопедія - страница 8

Водночас зі статтею Георгієва в радянській науковій пресі з’явився інший варіант дешифрування диска, автором якого був московський історик О. О. Молчанов. Згідно з думкою Молчанова, текст диска є «найдавнішим в Європі написом, присвяченим історичним подіям», та не взаємовідносинам Криту з Троєю, а списком правителів окремих міст Криту, священним договором чи близьким йому за змістом урочистим священним актом… І того ж 1977 року польський журнал «Пшекруй» публікує статтю Томаша Зелінського «Диск заговорив». У ній ідеться про те, що доктор Шальок, інженер-економіст, за допомогою «структурно-феноменологічного аналізу» зумів прочитати текст. Він є молитвою, відтиснутою в глині і написаною грецькою мовою.

«Над містом Ітаносом нависла якась загроза, і цар обіцяє богам винагороду за порятунок від лиха», – так перекладає текст Шальок. Починається кожен розділ зі слова «якщо», що передає знак голови з убором із пір’я. Монотонно і наполегливо повторюється: «якщо вислухаєш», «якщо вислухають», «якщо», «якщо» – для посилення впливу або ж для «поетичного оформлення» молитви.

Втім, ще 1948 року диск був прочитаний як поетична молитва, тільки не грецькою, а однією із семітських мов:

Як бачите, немає ніяких монотонних «якщо», бо знак голови з пір’ям трактується як ієрогліф, який передає слово «найвище». Однак той самий знак трактується і як «німий» вказівник-детермінатив, що ставиться перед власними іменами, і як знак, що передає один склад (що його різні дослідники читають по-різному: як «ва», як «а», як «ай», як «ан» іт. ін.). Тож і цьому перекладу вірити не можна.

Через війни, пожежі та з багатьох інших причин давніх літописів дійшло до нас небагато. Наприклад, від XI до кінця XV століття жоден літописний звід не зберігся у справжньому вигляді. Вони відомі тільки в уривках у складі пізніше написаних зводів. Тим більше не вціліли до наших днів чернетки цих літописів, що звичайно знищувалися після переписування тексту набіло.

Писці книжок

У XVI столітті на бажання Івана Грозного була створена всесвітня історія «від створення світу» і майже до середини його царювання – велика, багатотомна праця, написана чудовим чітким почерком – напівуставом і виконана «в особах», тобто прикрашена кольоровими мініатюрами – малюнками найкращих художників того часу. Цих мініатюр було зроблено близько шістнадцяти тисяч. Звід писали на спеціально закупленому у Франції прекрасному королівському папері. На створення цієї монументальної праці було витрачено чимало зусиль і засобів. Зрозуміло, звід повинен був насамперед прославити царювання самого Івана Грозного. Однак саме з присвяченим йому останнім томом і сталися різні дива. Останній том Лицьового зводу називають Синодальним списком. Його так охрестили у зв’язку з тим, що колись він належав бібліотеці Синоду. У цьому томі викладені події тридцяти двох років – з 1535 по 1567 рік, тобто з того дня, коли Іванові Грозному виповнилося п’ять років, і до розпалу опричнини. На аркушах цього тому, який був начисто переписаний і, виходячи з того, що малюнки були розфарбовані, вже закінчений, чиясь невідома нам рука зробила численні виправлення, приписки. Довелося переписувати його заново. Так народився другий варіант цього літопису, що його у XVIII столітті знайшов історик князь Щербатов серед різного мотлоху в патріаршій бібліотеці й назвав його Царственою книгою. Усі виправлення невідомого автора були внесені до тексту Царственої книги. Коли Царствена книга була вже готова, та сама владна рука густо помережила її аркуші новими зауваженнями, додатками і виправленнями. Цього разу вона зробила в десять разів більше приписок і виправлень, а головне – перекреслила багато чого з написаного раніше нею самою. Колишні свої вставки вона замінила іншими, здебільшого з ними несумісними, які подеколи навіть спростовують їх…