Хтось сказав Мяу? Книга 2 - страница 3

– Ти надовго? – запитав Ося.

– На вихідні, – відповів Річі. – Картоплю копати. Ви вже познайомилися? – запитав він у Колька.

– Уже, – він розвів лапками.

– Ти приходь до нас у двір, ми сусіди, – запросив ослик. – У нас навіть хвіртка не закривається, тому що ми дружимо.

– Можна, – сказав їжачок. – Тільки я ввечері. Зараз треба обстежити город бабусі Марусі, чи немає там шкідників.

– Увечері ще краще, – погодився ослик. – Я теж хочу допомогти картоплю возити.

«Він і справді розумний і добрий, – подумав їжачок. – Ось, допомогти прийшов. Працьовитий. Ех, добре в селі!» – їжачок потягнувся і пішов в город.

– Я готовий копати картоплю, – сказав тато, переодягнувшись і взявши лопату.

– А я допомагати! – зголосилася Вірочка.

– На тобі, внучко, сумки, збирай картоплю, та в кошик носи. А ослик картоплю перевезе.

– Іа-іа! – закивав ослик. Він дуже любив попрацювати в дружній компанії.

Шустрик сидів на груші і бачив усіх. «Їжачок, – подумав він. – У Осі новий друг. Але це і добре. Ослик не буде нудьгувати, коли ми з Нічкою сидимо на дереві. А день сьогодні хороший! Може і мені допомогти їм картоплю збирати? Але їх так багато. Гаразд, подрімаю і піду», – вирішив він і примружив очі. Шустрик сам не помітив, як солодко заснув на сонечку.

Увечері їжачок пішов в гості до ослика.

– Ось тут у сараї ми і живемо. Ще Маня, коза бабусі Гані. Тут місця багато. Ти як захочеш, приходь погрітися або просто так, поговорити.