Мистецтво бути незалежною. Або як стати щасливою в шлюбі - страница 14

Шрифт
Интервал



– Проявити готовність змінитися самим і змінити ситуацію на користь ваших відносин.


Чому так? Та тому що на 100% безгрішних людей, як ви знаєте, – не буває. Як би огидно не поводився ваш чоловік/дружина, якої б шкоди вам не завдавав (ла), напевно ви теж робите вчинки, які неприємні йому (їй).

Будьте готові до того, про що повідає вам про вас ваш чоловік/дружина. Може щось у вашій поведінці або словах також ранить його (її). Поставтеся з розумінням до його (її) неприємних відчуттів. Ніщо так не сприяє зрілості подружніх відносин, як щире бажання чоловіка чи дружини змінитися. І в цьому вам допоможе наступна заповідь.

Четверта заповідь: «Хочете, щоб інші поважали вашу свободу, – поважайте таку ж свободу інших»

Якось я зустріла свою знайому в перукарні. Кожен з нас розповідав про свої досягнення. Я поділилася з нею новиною про те, що зайнята написанням книги «Мистецтво бути незалежною». На що вона мені відповіла:

– А в моєму шлюбі командую парадом тільки – я. Мого чоловіка нічого не стосується!

В її словах проявилася добре знайома мені думка: я хочу користуватися необмеженою свободою, і мене не влаштовує, якщо ще чиясь свобода буде обмежувати мою.

Трохи згодом, якось ми з чоловіком були в гостях у наших друзів – Оксани та Віктора. Ця подружня пара продемонструвала точно таке ж спотворене розуміння свободи особистості. Віктор поскаржився, що іноді на Оксану щось находить і вона без всякої причини замикається в собі. На що Оксана тут же відповіла:

– Причина якраз є. Я замикаюся, коли намагаюся сказати тобі «ні», а ти тиснеш на мене.

Віктор почав заперечувати це. Але Оксана не почала одразу обговорювати подробиці, а просто відповіла:

– Мені здається, у нас різні точки зору на одне й те ж питання.

Тема розмови змінилася, ми поговорили потроху про все. В кінці вечора Віктор запросив мого чоловіка взяти участь в ході військовослужбовців, яка відбудеться через два тижні. На що він відповів:

– Вибач, я не можу.

Віктор демонстративно скинув руки і виголосив перебільшено глузливим тоном:

– Ой ой ой! Він не може! Та годі. Відклади свої справи заради зустрічі з друзями.

Оксана весь час спостерігала за нами. Вона не втрималася і вигукнула:

– От саме те, про що я й говорила. Саме так він і веде себе, коли я говорю йому «ні». Починає тиснути на мене.