У цій та в наступних главах, я буду говорити про взаємодію між незалежною дружиною та незалежним чоловіком в умовах співіснування на спільній, але в одночас, розподіленої території. Назву її так: «власні кордони».
На прикладі кордонів приватних володінь я спробую вам продемонструвати модель незалежних міжособистісних стосунків у шлюбі. Уявіть собі, що ви є господарем якоїсь приватної власності. Так вам буде легше розібратися: що і кому належить, а значить хто і за що несе відповідальність.
Отже, якщо в вашій власності є: будинок, город, сад, або квартира в багатоповерховому будинку, то це означає, що саме ви доглядаєте за власними володіннями, оберігаєте їх від зовнішніх зазіхань і впускаєте тільки тих, кому довіряєте.
Те ж саме відбувається й в міжособистісних стосунках між чоловіком та дружиною. Кожен з них має «свою власність» – це свої думки, вчинки, переконання, принципи, якості характеру, здібності, таланти та душу вцілому. Якщо два таких «господаря» проживають поряд, то вони стають сусідами. Тепер вже від них обох залежить мирне або вороже співіснування.
Якщо ви обидва є повноцінними зрілими особистостями, то ще в самому зародку своїх відносин ви почнете позначати межі власного простору. І це цілком справедливо!
Визначення особистих кордонів – це:
– Запорука вашого щасливого співіснування в шлюбі;
– Пізнання себе і іншу людину як особистість;
– Продовження самовдосконалення;
– Набуття нового досвіду в міжособистісних стосунках;
– Попередження і можливе запобігання майбутніх проблем у шлюбі.
Саме так виглядає ідеальний шлюб і ідеальні стосунки. Але що робити, якщо шлюб виник спонтанно – з ряду причин, не пов'язаних з особистісним зростанням: коли двоє, ще не досягнувши зрілості і під впливом гормональних сплесків в організмі, – кидаються «у вир з головою»? З часом, абсолютно не підготовлені до спільного життя, – вони часто роблять помилки, – які в свою чергу несуть свої певні наслідки.