Вірші з поду (збірник) - страница 5

Шрифт
Интервал
Суперечок вистачить і сутичок теж,
Як часи нерозбірливі і нечемні ці
Заморозок золота приведе до пожеж.
Тиха грань фікс. Ніжна шия фламінго
Чи фламінго линяє – не під силу мені
В одиноких помешканнях відгодовані дінго
І гніда Ловачка у солодкому сні.
Ми тільки удвох у доглянутих травах.
Сумний мій гонор – для твоїх потіх.
Я покину тобі ранньохристиянське «аве»
Сніг. Тричі сніг. Непорочний сніг…
Над Росвиговим дим. Ти, як дим солодкий,
Пахне словом Андрелли. Але що ж давнині
Не збагну в теперішньому: чому так! Чому так?
Над Росвиговим ридма достигають пісні.

ПОЧЕРЕЗ ГОРЛИЦІ

Червоне сонце продають на ярмарку в горлицях…

(Б-І. Антонич)
1
О, цей ранковий горлицький двірець
Вражає квітами й вістями до нестями.
І кожен напис, кожен папірець
Тремтять на вітрі днями та ночами.
А на горі – відімкнутий костьол,
За ринком – з водами солодкими кав’ярня.
Канапки з кав’яром; у кельнера камзол
На тлі шпалер виходять досить гарно.
2
За цісаря, за графа й короля
Була тут теж кав’ярня вирлоока.
Там зупинявсь з півшляху до села
Юнак Антонич, їдучи з Сянока.
Попівни, оксамитні плюмажі,
З околиць незугарні посторонки,
Потоцького підтягнуті пажі,
Блакитний гуркіт краківської конки —
Се не цікавило. В той день гудів базар,
Гуральська одіж, кучми та чугані;
З вузеньких нив
На продаж – божий дар…
Достиглий овоч – сонце на майдані.
3
А крейцери? Хіба діждуть пощади?!
Хто губить слід на броді, на ріці?
На захід – Бескид, а на схід – Бещади.
Червоне сонце тулиться д’щоці…

«Біжить осіннє язичіє…»

Антоній гр. Бескид

Губернатор Підкарпатської Русі

1
Біжить осіннє язичіє
Осіннє язичіє чую.
Лементує за Ужем,
Півні борсаються у вогняній сварі.
Лементує радісно, без особливих суджень…
А що пану Бескиду на Кальварії?!
Йому і радісно, а тим паче, тужно
Під прощаючим гріх на язичії надписом,
А в когось на серці сліди від мотузки
І гумових пальць кримінальні записи.
Губернаторе, чи титул заслужений
На русинській крові? Пусті резони.
Як не стерли дощі та зірки примружені
Грішне слово з каменю. Аж душа холоне.
2
Українською мовою, українською мовою,
Губернаторе, дихаю я, на рідній вчусь,
А ваш підопічний з головою дубовою
Писав на язичії «Підкарпатська Русь».
За нашим загарбницьким підтриманим звичаєм
Осквернити цю землю забагалось комусь.
Хіба на ялиннім зеленім язичії
Гомонить Підкарпатська оновлена Русь.

МІСЦИНА

Невже це маски – листя й павутиння?
Следующая страница