Сталін безшумно підійшов до виструнченого Ягоди.
– Після того як на Україні нам вдалося переламати хребет опору куркулів і повністю виключити будь-які їхні спроби організувати саботаж у селі, залишилася лише одна організація, котра здатна зашкодити нашому поступу уперед, – продовжив Сталін.
Він пильно подивився в очі Генріху Ягоді.
– І цією організацією керує людина, котру наші доблесні органи ось уже чотирнадцять років не можуть виявити! Товаришу народний комісар внутрішніх справ, вам здається такий стан нормальним?
– Аж ніяк, товаришу Сталін! Я так не вважаю! – відповів Ягода.
– Це добре, що ви так не вважаєте. А якщо ви так не вважаєте, то чому новостворене Головне управління державної безпеки, яке мало замінити вже віджиле ОДПУ, нічого не робить для того, щоб раз і назавжди ліквідувати цю загрозу? – жорстко запитав Сталін. – Ви ж не хочете, товаришу Ягода, щоб ми подумали про ваш Наркомат як про тих, хто не спроможний виконати поставлене партією важливе завдання?
– Мною особисто розроблений план «Ставка», кінцевою метою якого є фізична ліквідація Євгена Коновальця, – повідомив Ягода. – Минулого літа нам вдалося впровадити в його оточення свою людину. Перевірку наш агент пройшов успішно, і, враховуючи кадровий голод, який панує в оточенні Коновальця, цілком можна сподіватися на те, що його уведуть до керівництва.
– Ця ваша людина може здійснити те, що від неї вимагають?
– Сумніваюся, товаришу Сталін, – чесно відповів Ягода. – Він аж надто м’який для цього.
– То яка нам від нього користь?
– Зате з його допомогою ми маємо намір підвести до Коновальця справжнього виконавця.
– Він у вас вже є?
– Так точно! Чекає у приймальні.
Сталін пильно подивився на Ягоду, але нічого не сказав. Натомість підійшов до столу і натиснув кнопку. Одразу двері відчинилися і до кабінету увійшов Олександр Поскрьобишев. У Ягоди склалося враження, що секретар спеціально чекав на цей сигнал.
– Закличте товариша, який прийшов разом з товаришем наркомом, – розпорядився Сталін.
Молодий чоловік зупинився одразу перед дверима.
– Підійдіть ближче! – сказав Сталін.
Прибулий обережно підійшов і став поряд Ягоди. Сталін уважно придивився до молодого військового. На вигляд йому було років двадцять п’ять, він мав правильне обличчя і приємні підкупні очі.
– Як вас звати?