– Але хто всі ці тіні? – я.
– Давним давно це були звичайні люди, але тепер вони стали тінями, залишивши лише свої спотворені обличчя. Вони блукають вулицями та полюють на нових жертв, які можуть приєднатися до їхнього похмурого світу. Хтось може ненароком доторкнутися до тіней та стати таким самим, тоді людяність покидає цих білодашних. Але зі світанком вони зникають, наче їх ніколи й не існувало. Але коли повертається ніч та згасає останній промінь світла, вони починають потроху з'являтися, вже готові вполювати нову жертву та поглинути її душу. Хто знає скільки з нас вже стали їхньою здобиччю. Ці люди вже ніколи не повернуться у звичну реальність. – Джо.
– Звідки в тебе цей світлостріл? – я.
– Я зробив його власноруч. Розібрав старий пістолет, додав до нього спеціальний випромінювач світла, який здатен видати величезний промінь та знищити тінь лише завдяки одному натисканню на курок. Але вистачає його тільки на сім пострілів. Потім його треба знову зарядити. Обійму з наявною в мене кількістю грошей, як ти розумієш, виготовити не так і легко.
– А що зараз з цим Біллі Діклзом? -я.
– Його давно поховали на місцевому цвинтарі. Ту могилу вже опоганили тисячу разів, бо саме через нього почалося це прокляття. – Джо.
– Чому ніхто не намагався якось подолати ці чари? – Ангела.
– Чого ж не намагалися? Було багато охочих, які приїжджали, читали свої закляття, але все марно. Один з таких вже навіть помер у цьому місті, без кінця читав нові й нові заклинання, щоб визволити нас. Так і вмер, не розуміючи, що то все безглузда справа. – Джо.
– Тобто, ми дійсно не зможемо поїхати звідси? – тремтячим голосом запитала Ангела. Сльози з її очей покотилися по збіднілих щоках. – Але ж я… Хотіла поїхали у навколосвітню подорож. Я ж… Відкладала гроші, склала всі іспити, поїхала від батьків, я зробила все, щоб не опинитися замкненою десь в одному місці…
– Крихітка, ти вже в персональному пеклі кожного клаустрофоба. Це маленьке містечко, це вам не Нью-Йорк, тут не встигнеш озирнутися, а ти вже на околиці міста. Навіщо ти взагалі сюди приїхала? – Джо.
– Це просто зупинка дорогою до Бостона від Борнвудса – Ангела.
– Нашого міста навіть на мапах немає, як ти могла сюди потрапити? Як можна забрести у Огайо, якщо вам зручніше їхати через Західну Вірджинію? – Джо.