Ольга провела більшу частину свого дитинства у бібліотеці замку, величезній кімнаті, заповненій полицями, що гнулися під вагою стародавніх томів. Вона поглинала історії про хоробрих героїв, могутню магію та далекі, незвідані землі. Її улюбленими були казки про драконів, фей та чарівні королівства. Її серце палало мріями про пригоди, про те, щоб самій стати героїнею власної казки, а не просто читати про чужі подвиги.
Проте, життя принцеси не складалося лише з читання. Ольга любила гуляти в садах замку, де доглядала за трояндами, розмовляла з птахами та дружила з маленькими лісовими звірятами. Вона була доброю та чуйною, завжди готова допомогти тим, хто потребував її допомоги. Вона поважала батька, але часом сумувала, що не може розділити з ним тягар правління, адже король вважав, що її місце – в замку, а не серед державних справ.
Але найбільшим скарбом Казкового Царства була Райдужна Пташка. Її оперення сяяло всіма кольорами веселки, від яскраво-червоного до глибокого фіолетового, а її пісня була настільки чарівною, що могла змусити плакати навіть найзапеклішого воїна. Райдужна Пташка жила у серці Зачарованого Лісу, що межував з землями Казкового Царства, і її спів приносив удачу та процвітання. Завдяки її магії поля рясно родили, квіти цвіли цілий рік, а серця мешканців були наповнені радістю та надією. Вважалося, що поки звучить її спів, жодна біда не зможе торкнутися Казкового Царства.
Тому, коли одного дня до Казкового Царства прийшла темна звістка, це стало справжнім шоком для всіх. З Зачарованого Лісу зникла Райдужна Пташка. Її чарівний спів затих, і в королівстві почала відчуватися тривога. Поля почали всихати, трава пожовкла, а соковиті плоди зморщилися, втративши свій смак. Квіти поникли головами, втративши свої яскраві кольори, а їхній солодкий аромат змінився на гіркий запах зів’ялої трави. Навіть метелики перестали танцювати, їхні крила потьмяніли, а їхній політ став повільним та сумним. Мешканці Казкового Царства засумували, їхні обличчя спохмурніли, а сміх затих, замінений тихим шепотом страху.
Король Артур скликав усіх лицарів королівства, обіцяючи велику винагороду та почесті тому, хто поверне Райдужну Пташку. Але Зачарований Ліс славився своїми темними силами, хитрими істотами та небезпечними пастками, і жоден лицар не наважувався вирушити в глибину лісу. Вони боялися, що темрява лісу поглине їх, і вони ніколи не повернуться додому.