– Ах ти сука! На тобі! На!.. – рекетир продовжував копати ногами лежачого хлопця, супроводжуючи цю розправу брутальною лайкою.
Кілька ударів прийшлися на хребет та плечі Лесика. А одного разу Сєдаков зафутболив ногою навіть у голову хлопця.
Від болю Лесик так голосно кричав, що матюків, якими бандюкович озвучував своє побоїще, навіть і не було чути.
Доки усе це могло тривати невідомо, але раптом у себе за спиною Сєдаков почув обурений жіночий голос:
– Що тут відбувається? – скрипнули вхідні двері, а потім знову почувся все той же голос. – Припиніть негайно, а то я викличу міліцію.
Сєдаков озирнувся. На порозі стояла доволі симпатична білявка, пишне тіло якої було недбало закутане у довгий махровий халат. За відсутності пояса білявка руками намагалася притримувати халат в районі живота, надійно прикриваючи свої ноги. Натомість пишні груди виглядали з-під одягу так, наче теж хотіли стати свідками того, що тут відбувається. Був у білявки і один недолік – обличчя її псував занадто довгий ніс. Власне, цей довгий ніс псував не тільки обличчя, але й увесь виховний процес над Лесиком.
З коридору почувши крики та стогін, жінка звісно ж не могла пройти осторонь, щоб не подивитися що тут відбувається. А побачивши свого сусіда на підлозі, обуренню Тетяни (так звали цю молоду жінку) не було меж. Вона готова була навіть кинутися на незнайомця і вчепитися своїми довжелезними відманікюреними нігтями в його товсту м’язисту шию. Нігті це сильна зброя на жіночих руках, і Сєдакову було б непереливки. Втім, коли він розвернувся, Тетяна помітила у його руках пістолет.
Зброя зупинила войовничий запал цієї небайдужої сусідки і навіть суттєво її налякала. Вона голосно ахнула, склавши руки на своїх напівоголених грудях. Якщо у незнайомця пістолет, то це вже не хлоп’ячі розбірки, а надто серйозна справа. Жахнувшись, Тетяна відкрила рота і оскільки після переляку він не закривався, то через кілька секунд прикрила його долонею. За халатом, з під якого тепер виглядали ще і її ноги, вона вже не слідкувала.
Сєдаков спочатку почував себе досить розгубленим. Зайві очевидці, які при такому погромі застали його зі зброєю у руках, – це не надто добре. Але, побачивши, як страх охоплює оцього свідка, він швидко опанував себе. Глянув спочатку на лежачого Лесика, потім на жінку, що нерухомо стояла на порозі. Тут Олексій зауважив, що перелякані жіночі очі націлені на його праву руку. Він теж перевів погляд на свою правицю і зрозумів, що саме наявність стрілялки швидко заспокоїла сусідку.