Тиха Країна. Ч.1. Майданна казка - страница 6

Шрифт
Интервал


Удосталь, бо така натура.

Чужий гаввах, тулуб, та шкура

Підуть їх богу на алтар.


Сидить собі Коала-цар

У замку, ще при кабінеті,

І на великому портреті

Його величність ще висить.

Але Країною гримить

Вже не один із Зради голос.

І набуха кровавий колос,

Що революцією звуть….


ХХІV

Але, скажу я вам мабуть

Про головних тварюк із Зради,

Що всім брехати навчились радо

Десь у заморських Павуків.


Так, першим зрадив рідний хлів

Великий Боров шоколадний;

Любив оцей «пустун» огрядний

Із кров’ю ласощі жувать.


Йому узявсь допомагать

Не сповна розуму Опосум,-

Той ще з народження гундосив,

Та всіх булавками колов.

Він несинітниці молов

Конец ознакомительного фрагмента.