Казка в Одесі. Сказка в Одессе - страница 2

Шрифт
Интервал
Стежечками він ходив, ніжки дуже натрудив.
А як трішки зголоднів, то малинки натрусив.
На пеньку відпочивав, за бджілками слідкував.
Бджілки мед з квіток збирали,
Потім в соти його клали…
Щось поблизу засвітилось – а то лісонька з’явилась:
– Ти куди, мандрівничок, мій смачненький їжачок?
І кого ти тут шукав? А чи, може, заблукав?
Раптом лиску затрусило, аж зубами скреготіла! —
Майже десять їжаків стисли лисоньку з боків.
Це родина їжакова йшла на розшуки малого.
Голки гарно нагострили, лиску геть прогнать хотіли.
Мить – лисиці вже нема, не поїла задарма.
Їжачок-мандрівничок позбирав всіх діточок
І малим розповідає, що у мандрах їх чекає.
Сам їжак давно вже звик, що для всіх він – Мандрівник!

КАЧЕЧКА КАТЯ ТА ЧАЄЧКА ЛЮСЯ

У річечки Кодими є свій секрет:
Там, де зелений росте очерет,
Качечка Катя свій дім збудувала.
Цілими днями вона полювала.
Вночі її річка тихенько гойдала…
Білого човника качка в’язала,
Чайці-сусідці тихенько казала:
– Човник потрібен, щоб рибку ловити,
Потім свіженьку на продаж возити.
Так в очереті рибачки живуть,
Справу цінують свою, бережуть.
Везуть у неділю свій цінний товар
Човником в місто, на рибний базар.
Рибка іще у корзинах лежить,
А за товаром вже черга стоїть.
Качечка Катя в спідниці рябій
Рибку з корзини бере по одній…
Рибку розпродали швидко і вчасно:
Всім до впободи ця рибка срібляста.
Чаєчка любить гроші складати:
– Треба моторного човна придбати!..
Там, де зелений росте очерет,
У річечки Кодими є свій секрет.

ГВАЛТ

Що зчинилось на подвір’ї?
Загубила гава пір’я.
Наш собака – «Гав!» та «Гав»,
Бо баран паркан зламав.
А бичок забіг в комору —
Помідор з’їв дуже скоро.
Стала баба верещати:
– Помідор де дівся п’ятий?
Гвалт!
А чубаті два синочки
Заглядати будуть в бочки!
Хлопчаки почнуть питати:
– Помідор де дівся п’ятий?
Та біда іще знайшлась:
В діжці плавав наш карась.
Причалапав тут дідусь,
Карасеві каже: «Тпрусь!».
Треба ж було дідусеві
Це казати карасеві!
Той карась із діжки – шусть!
Не зловив його дідусь.
Та карась наш має звичку —
Ходить він щодня на річку.
Гвалт!
Стали миші скрекотати,
Стали жаби гелготати…
Качка як затінькає!
Півень зацвірінькає…
Гвалт!
А бугай, той з переляку
Видерся аж на гілляку!
– Трісь! – і гепнувся на мишу!
На хвилинку байку лишу…
Бо цікаве мишеня
Скрізь ходило навмання
І тепер забило шию,
Бо бугай літать не вміє!
Мишу кличу: «Жуля, Жуля!»,
Следующая страница