Як воно безформно! Але все одно здається явним і існуючим.
Я не знаю, хто його породив, але здається воно породило самого Небесного імператора!
Вірш 5. У того, хто має обширні знання, є і межа знань
Небо і Земля, до всього сущого, відносяться однаково неупереджено, Мудрець, до всього народу, ставиться однаково неупереджено.
Чи не схоже це в своїй дії на простір між Небом і Землею, що нагадує великий ковальський міх?
У ньому (міху) порожнеча, але він не порожніє, чим більше його роздуваєш, тим більше він роздувається.
Але людина з великими знаннями, не подібна у цих здібностях міху, Знання людини мають межу, а значить краще тримати їх в собі!
Вірш 6. Бессмертное дао подібно чарівній долині
Велике дао наче чарівна полонина – воно безсмертне!
Воно подібно до таємничого всепороджуючому лону матері, Всепороджуюче материнське лоно – це основа Неба і Землі!
Явно існуюче, воно безперервно, а в застосуванні невичерпне!
Вірш 7. Небо і Земля вічні!
Небо і Земля вічні!
Небо і Земля тому і вічні, що існують не для себе!
В цьому і причина їх безсмертя.
Саме тому мудрець, відступаючи, опиняється попереду, а нехтуючи з собою – він зберігає себе.
Ви запитаєте: «Хіба ж це не тому, що він не піклується про особисте благо?»
Я відповім: «Це-то якраз і допомагає йому досягти особистого блага».
Вірш 8. Вища добро немов вода…
Вище добро, немов вода.
Благо від води, полягає в тому, що вона приносить користь всьому і не вступає ні з ким в боротьбу.
Вона зрошує все і приходить навіть в ті місця, які викликають у людей огиду.
Тому вода дуже схожа цією якістю на дао.
Людина, в серці якої живе вища добро, селиться в самому благодатному місці, серце має наче життєдайне джерело: спокійне і глибоке, Така людина надзвичайно милосердна, по відношенню до людей надзвичайно щира і гідна довіри, надзвичайно слідує порядку, при управлінні країною, надзвичайно талановита у всіх справах, надзвичайно вміє скористатися вдалим моментомспри всіх обставинах.
Але, що б не робила така людина, головна чеснота, притаманна всім її вчинкам: не вступати в боротьбу!
І тому ця людина не знає ані втрат, ані скорботи!
Вірш 9. Чим накопичувати і намагатися зберегти…
Чим накопичувати і намагатися зберегти, краще вчасно зупинитися!
Постійно користуючись лезом, неможливо довго зберігати його гострим!