Ангела продовжила оглядати стіл свого дідуся, я зайнявся тим самим, але з протилежної сторони кімнати. Мей тим часом збирала зброю зі стін, які нам відкрилися, а Роджер досліджував лабораторію. Перше, на що я натрапив, заклеєний конверт з написом: "Прочитай це, коли розпізнаєш хто зрадник". Я одразу розірвав папір і побачив продоження послання: "Ти здивований, вірно?" Ангела, як виявилось, також вже тримала у руках схожу знахідку. У її конверті значилося наступне: "Ми знаємо, що ви з Даніелем швидко впізнали його". Наші погляди зустрілися, було очевидно, що наші дідусі передбачили те, що відбувається зараз.
– Це все чудово, діду, але підкажи, що нам робити далі?! – викрикнула Ангела.
– Я думаю, нам слід придивитися уважніше до всіх речей тут, вочевидь, вони все дуже ретельно приховували. – уважно відповідаю я.
– Чудово, дідусю, дякую! Все життя мріяла про те, щоб вирішувати твої загадки. – з іронією говорить Ангела.
Я вийшов з прихованого кабінета і побачив, що Роджер жестом закликає мене підійти. І не дарма, він показав мені, що це не мала кімната яка вказана на плані евакуації, а цілий міні штаб і звідси є вихід, а точніше виїзд. Більше того, був і автомобіль. Вдосконалений Форд з повним баком бензину. У багажнику ми знайшли запаси їжі, батареї для зброї, інструменти та багацько наборів для виживання. Окрім того, два заряджених світложектора. На мить всередині мене замайоріла надія: це наша можливість поїхати звідси назавжди та забути про все, що відбувалося, але ці мрії довелося відкласти. Старий Джо й досі знаходився там, тож, навіть якщо нам вдасться виїхати звідси, повернутися таки доведеться. Ми зібрали знахідки в сумки, закинули їх у салон автівки та Роджер спробував завести двигун. Марно.
– Може відкриєш капот, любчику? – спитала бабуся.
Поки ми чекали на пасажирському сидінні, він вийшов та відкрив капот. Як виявилося, там його чекала записка: "Спочатку перетвори тут все на попіл, вони не повинні отримати бодай якусь інформацію. Лише потім під'єднай акумулятор та виїжджай".
– Вони навіть це передбачили, – тихо сказав Роджер.
– Що там, Родж? – обізвалася Мей.
– Мей, візьми каністру з бензином. Ми маємо тут все знищити, це їхнє прохання. – Роджер.
Мей без зайвих питань залила вогненебезпечною рідиною все навколо та кинула па підлогу запалену запальничку. Вогонь за секунду охопив приміщення.