Я забрав газету та почав повертатися, коли помітив як наша сусідка зайшла через задні двері до нашої крамниці. Я не міг зрозуміти, що це означає, але мої підозри почали зростати. Що приховує ця таємнича жінка та які секрети має наша крамниця? Я вирішив продовжити своє розслідування та знайти відповіді на ці питання. Я швидко попрямував тут, але величезний чолов'яга розміром з шафу, зупинив мене зі словами:
– Тобі сюди не можна, хлопче. – охоронник.
– Але я тут працюю. – я.
– Не зараз, почекай. – охоронник.
Я зупинився та зрозумів, що з ним в мене навіть можливості немає спробувати свої сили, тож сенсу в тому, аби намагатися щось зробити – немає. Так я простояв хвилин 20 поки не вийшла пані у пурпурному капелюшку та з плюшевою сумочкою. Вона поглянула на розгубленого мене та сказала:
– Який цікавий юнак, я вкраду тебе у Джо, такі солодкі хлопці завжди будуть мені у нагоді. – незнайома леді.
Я лише перелякано опустив погляд і вона пішла далі. Її охоронець швидко побіг відчиняти двері авто, і у цей момент я зрозумів, що вона якась велика "шишка". Увійшовши до крамниці, я хотів було піднятися нагору, але старий Джо зупинив мене зі словами:
– Куди газету поніс, малий? – Джо.
– А, ви тут, містер Джо? – я.
– Так, я тут, – з тяжким видом відповів він.
– Хто ця пані і що вона робила у нашій крамниці? – я.
– У нашій? Малий, це вже навіть не моя крамниця. Якщо ми не погасимо оренду за цей місяць, її знесуть, і ми обидва опинимося на вулиці. – Джо.
У приміщенні нависла напруга і відчуття невирішеності питань. Я підійшов до старого, віддав газету та пішов за касу, починаючи підрахунок усього, що накопичилося за тиждень та почав розпитувати про те, скільки саме потрібно сплатити за оренду цього місяця.
– Нам все одно не вистачить, Ден, ми вже програли цю битву навіть не розпочавши її. – Джо.
Так я побачив згасаючі мрії та надії в очах людини. Понурі та стомлені очі Джо почали оглядади все довкола. Відчай, який загублює цілі армії, зараз заволодів його свідомістю. Паніка бігаючого погляду лише доводила, що життя може перевернути все з ніг на голову в одну мить. Договори, рішення, удача – все це запорука успіху у бізнесі, проте коли твоя справа потроху згасає, ти починаєш згасати і сам.
Джо скомкав і викинув у смітник газету, потім попрямував до ліфту та зі словами: "Сьогодні мене не чіпай", він піднявся нагору.