Читать Володимир Мономах - Володимир Ричка

На данной странице вы можете читать онлайн книгу "Володимир Мономах" автора Володимир Ричка. Общий объем текста составляет эквивалент 100 бумажных страниц. Произведение многоплановое и затрагивает разнообразные темы, однако его жанры наиболее вероятно можно определить как история россии, популярно об истории. Книга была добавлена в библиотеку 09.08.2023, и с этой даты любой желающий может удобно читать ее без регистрации. Наша читалка адаптирована под разные размеры экранов, поэтому текст будет одинаково хорошо смотреться и на маленьком дисплее телефона, и на огромном телевизоре.

Краткое описание

Володимир Мономах (1053–1125 рр.) – знакова постать українського середньовіччя. Онук Ярослава Мудрого та візантійського імператора Константина IХ Мономаха ще задовго до сходження на київський престол зажив слави боронителя Руської землі, завдаючи нищівних ударів половецьким ордам, а ставши великим князем, поклав край їхнім руйнівним набігам. Його талант миротворця і державника повною мірою проявився після утвердження на київському престолі: владнання міжкнязівських чвар зумовило об’єднання навколо Києва більшості розпорошених руських земель. Однак не ці діяння стали визначальними для привласнення імені Володимира Мономаха мнимими спадкоємцями києворуської спадщини.

У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.

Книга Володимир Мономах онлайн бесплатно

Передслово

Володимир Мономах є знаковою постаттю в історії середньовічної Руси-України. Старокиївські літописці називають його добрим дбайливцем Рземлі, який боронив її і від зовнішніх ворогів, і від внутрішніх міжкнязівських чвар. Він, мовлячи словами давньоруського книжника, «просвітив Руську землю, наче сонце, і слава його розійшлася по всіх землях». Нині можна додати: і не померкла у віках, зберігаючи в історичній пам’яті східних слов’ян образ розважливого і твердого державця, справедливого володаря-миротворця.

Значно пізніше видатний історик Микола Костомаров завважить, що Володимир Мономах «залишив по собі пам’ять найкращого із князів… Його благодушність, сполучена в ньому з енергійною діяльністю і розумом, піднесли його так високо і в очах сучасників, і в пам’яті потомства»[1].

Володимир Мономах свідомо працював над творенням власного образу ідеального правителя. Перші літературні твори, що вказують на це, походять від самого князя – насамперед йдеться про знамените Повчання, або з найближчого оточення – грандіозний літописний звід Повість временних літ, складений на початку ХІІ ст. За словами Михайла Грушевського, його прихильник свідчить, той «зіставсь ідеалом князя – енергійного, запопадливого, для громади доброго»[2].

Він також зумів набути великого авторитету серед сучасних йому представників князівських кланів, впливових вельмож та церковних ієрархів. Либонь, тому його постать не обділена увагою у вступі до Галицько-Волинського літопису, руській редакції Літописця патріарха Никифора, Слові про погибель Руської землі.

Кульмінація творення образу Володимира Мономаха припала на XV–XVI ст., коли формується легенда про царські дари Мономаху. І тільки згодом – у XVIII – на початку ХІХ ст. в історичній творчості та художній літературі[3] відроджується інтерес до цієї непересічної особистості. Утім, художня література використовувала і розвивала ті риси образу князя, які продукувала історична наука.

Слід зазначити, що здобуття авторитету серед князівського загалу, невеликого кола впливових княжих мужів і церковних ієрархів досягалося щоденною напруженою працею під час безпосередньої комунікації. Тексти лише відобразили результат цієї політики Мономаха.