– А ти не гарячкуй, не гарячкуй, – заспокоювала її Лиса. – Тут підхід зовсім інший потрібний. У причинах розібратися потрібно…
– А що в них розбиратися?! – вибухнула знову Баба-Яга. Вона хоч трохи і стихла, але все ж внутрішній вогонь до кінця не згас. – Усе почалося з Чу-Чухіна, – пояснювала вона. – Після того, як йому вдалося втекти, ну прямо як сіллю дорогу до нас для паровозів посипали. Жоден не йде. Жоден на вмовляння не піддається. І магія болота, мені починає здаватися, що в себе паровози раніше затягувала, слабшати початку. Чи не вабить магія механічна паровози в топкі місця по саму трубу залізти.
– Так може рішення лежить на поверхні? – підморгнула Бабі-Ягі Лиса.
– Це ж як?
– З Чу-Чухіна все почалося і Чу-Чухіним все повинно і закінчитися. А якщо ця його втеча якось вплинула на саме болото, то болото і повинно повернути все на свої місця.
– Мудровано говориш, – усміхнулася стара. Вона мало що зрозуміла зі сказаного Лисицею, але те, що говорила та щось варте уваги, все ж збагнула. – Так що зробити потрібно?
– Все дуже просто, – посміхалася Лиса. – Я тут у твоїх книгах читала, що є заклинання виклику привидів. Так от, якщо з болота викликати кілька привидів і…
– І напустити їх на паровозиків! – схопилася Баба-Яга. – Нехай вони їх розполохають і розженуть все це депо.
– Можна було б і так зробити, – зупинила її Лиса. – Але паровозики швидко збагнуть, що до чого і все повернеться назад. Та й прямолінійно якось це. Тут потрібен більш витончений підхід.
– Це який же? – не зрозуміла Баба-Яга.
– Ми проведемо обряд, – пояснювала Лиса. – Викличемо кілька духів паровозів, що лежать в болоті, розповімо їм, мовляв, хотіли визволити всіх, та сил у нас не вистачає. І попросимо їх з'їздити в сусіднє депо, покликати на допомогу паровозика на ім’я Чу-Чухін.
– А вони розкажуть що від нас і Чу-Чухін не захоче їхати … – прокаркала стара, вічно в усьому сумніваючись.
– Що така ймовірність існує, я не виключаю, – продовжувала між тим Лиса. – Але ми їх попередимо, щоб не згадували про нас в розмові з ним. Тому що він паровоз гордий і якщо його покличемо на допомогу ми, то він може образитися і не поїхати.
– А коли він приїде до нас, то ми вже його-то в піч на цей раз затолкаємо! – потирає руки Баба-Яга. Вперше в цей день у неї був гарний настрій.